Про передумови поширення малярії у Рівненській області

Малярія була й залишається однією з найважливіших проблем охорони здоров’я у світі. За даними ВООЗ щорічно ця інфекція загрожує понад 40% населення земної кулі у 107 країнах, вражає більш ніж 300 млн людей, смертність від неї перевищує 450 тис. населення і з 2017 року немає жодного прогресу у приборкуванні цього давнього захворювання.

В Україні місцеві випадки малярії не зареєстровані, однак щороку фіксується майже 50 завізних. У Рівненській області до 1958 року постійно фактувалась місцева малярія, яка була ліквідована завдяки проведеним комплексним протималярійним заходам, однак ризик поновлення місцевого характеру її передачі серед населення є досить високим.

Передусім слід зазначити, що серед комарів  роду Anopheles, які є специфічними переносниками малярії, орієнтовно 12 видів мають вирішальне значення у передачі цієї хвороби, на території ж Рівненщини за результатами наших постійних спостережень щороку фіксуємо 4 з них, вони є аборигенами ентомофауни й показники чисельності їх дорослих стадій варіюють від 10,4 до 18,6, а личинкових — від 12,5 до 20,8, що є достатнім для передачі цієї хвороби.

А ще наша область багата на водні об’єкти, на її території протікає 171 річка, знаходиться 150 озер, 12 водосховищ та 1688 ставків, більш ніж 40% з яких є анофелогенними, тобто придатними для виплоду личинок саме малярійних комарів. Внаслідок необережного чи недбалого господарювання людини водойми втрачають виражені береги, відбувається поступове заболочування заплав та заростання їх рослинністю, що щороку призводить до збільшення площ для розвитку майбутніх кровососів.

Суттєвим фактором ризику повернення малярії є й стрімкі зміни клімату, які ми спостерігаємо кожного року, внаслідок чого на Рівненщині збільшуються терміни епідеміологічного сезону цієї інфекції, зокрема сезон ефективного зараження комарів збудником малярії — з 93 до 106 днів; сезон можливого зараження людей – зі 111 до 130 днів.

Такі чинники нашого сьогодення, як великі міграційні хвилі населення, зміна його щільності та рівня добробуту, які безпосередньо пов’язані з війною у країні, також можуть сприяти появі та розповсюдженню малярії на території, які були довгий час вільні від цієї хвороби.

Зважаючи на те, що запобігти завезенню цього небезпечного захворювання на Рівненщину неможливо, її профілактування передбачає лише недопущення ураження малярією людей, які відвідують та повертаються з країн, де вона реєструється. Для цього, перед плануванням таких поїздок слід заздалегідь відвідати свого лікаря, який допоможе підібрати протималярійні препарати, курс приймання котрих згідно з рекомендаціями ВООЗ слід розпочинати за тиждень до виїзду, продовжувати протягом всього терміну перебування на потенційно небезпечній території та впродовж 4 тижнів після повернення.

Також обов’язково потрібно пам’ятати про захист своїх помешкань від залітання кровосисних комарів за допомогою протимоскітних сіток та електрофумігаторів, а при відвідуванні природних біотопів — подбати про максимально закритий одяг і репеленти, які відлякуватимуть комах.