Kell-статус: хто може стати донором крові?

Система антигенів Kell (також відома як система Kell-Cellano) — група антигенів, які розташовуються на поверхні еритроцитів. До цієї групи належить до 25 білків, найвизначніший з яких — антиген К. Саме за наявністю або відсутністю цих білків в еритроцитах людей ділять на Kell-позитивних та Kell-негативних — принцип подібний до більш звичного резус-фактору.

 Kell-позитивні люди у світі складають меншість — близько 9 % населення та їх кров рідше використовується до переливання. Кров з негативним Kell може використовуватися для переливання реципієнту з будь-яким Kell. Проте якщо стається навпаки, потрапляння Kell-позитивної крові в організм Kell-негативного реципієнта може викликати тяжку імунну реакцію. Тому переливати кров від Kell-позитивного донора можна лише такому ж реципієнту.

 Слід враховувати, що позитивний Kell антиген розташовується лише на еритроцитах, тому людина в будь-якому разі можете здавати плазму та тромбоцити. Це можна робити навіть частіше — якщо цільну кров здають раз на 60 днів або рідше, то тромбоконцентрат і плазму можна здавати кожних два тижні. Плазма застосовується при переливанні у будь-якому разі, тромбоцити ж особливо важливі для дітей з онкогематологічними захворюваннями.

 Найпростіший та безкоштовний спосіб визначити свій Kell-статус — здати кров. Ви дізнаєтеся також свою групу крові й резус-фактор, рівень гемоглобіну. Окрім того, донорська кров перевіряється на ВІЛ, сифіліс, гепатити В та С, тож донорство — комплексний та доступний спосіб стежити за здоров’ям.