Усі новини

Яскраві вироби – темні наміри: як тютюнова індустрія залучає молодь до нікотинової залежності

Україна знову стикається з тривожною тенденцією: рівень споживання тютюнових та нікотинових виробів стрімко зростає серед молоді. За даними дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології в рамках регулярного Омнібусу у лютому-березні, вже 45% молодих людей віком 18–29 років вживають тютюнові або нікотинові вироби. Для порівняння, у 2024 році таких було 33%.

Особливо тривожним є факт, що майже половина молодих курців споживають одразу кілька видів продукції: сигарети, тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕНи), електронні сигарети, кальяни.

Змінюється форма — мета незмінна

Коли загрози від вживання традиційних сигарет було беззаперечно доведено науковцями, попит на них почав знижуватися. У відповідь тютюнові компанії створили електронні сигарети та тютюнові вироби для нагрівання, а однією з останніх новинок стали нікотинові снюси (подушечки). Для дистанціювання з уже негативним ставленням до куріння, маркетологи почали активно підмінювати поняття: замість “тютюну” — “інновації” та “тютюновмісні продукти”, замість “токсичних продуктів” — “бездимні вироби”, замість “куріння” — “нагрівання”, замість “сигарет” — “стіки”, а замість “залежності” — “відповідальний вибір”.

Існують переконливі докази того, що тютюнові компанії цілеспрямовано просувають ТВЕНи саме серед молодіжної аудиторії. І це не випадковість, адже курці рідко доживають до старості — внаслідок раку, інсультів, хвороб серця та інших захворювань, спричинених вживанням тютюну. Тютюнові компанії добре це знають і щоб компенсувати втрати, їм потрібне “поповнення”, які замінять тих, хто передчасно помер. І чим раніше молода людина потрапляє в залежність, тим довше і більше вона буде платити — здоров’ям і грошима.

Для цього тютюнові компанії використовують цілеспрямовані та агресивні маркетингові стратегії, що приховують пастки залежності та хвороб за привабливими масками інновацій, смаку, стилю й оманливими обіцянки меншої шкоди.

Пастки тютюнової індустрії: що насправді криється за “новими” виробами

Тютюнові корпорації користуються величезним спектром рекламних та PR технологій, інвестуючи в них величезні кошти та удосконалюючи і розширюючи їх з кожним роком. Нижче — головні пастки, які тютюнова індустрія використовують для збільшення продажів своєї продукції.

Пастка №1: Менша шкода/Продукт зниженого ризику
Криється за маскою турботи про здоров’я споживачів та “інноваційного” підходу.

Реальність: Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) наголошує, що на сьогодні не існує жодних доказів того, що ТВЕН є менш шкідливими, ніж традиційні сигарети. Натомість, тютюнова індустрія обманом та маніпуляціями, просуває тютюнові стіки для нагрівання   як “продукт зниженого ризику”.  Як наслідок, 38% молодих споживачів вірять в оманливий міф, що ТВЕНи справді менш шкідливі.

Незалежні дослідження демонструють, що вміст понад 20 шкідливих і потенційно шкідливих хімічних речовин у тютюнових виробах для нагрівання значно вищий, ніж у сигаретному димі.

За результатами опитування, значна частина споживачів не переходить повністю на нові вироби, а комбінує їх із сигаретами, що лише посилює шкоду. Для молоді ТВЕН стали тютюновим виробом, з якого розпочалося теперішня вживання тютюну.

Пастка №2: Привабливі смаки, але приховані небезпеки
Криється за маскою смачних, як солодощі, виробів з приємним ароматом.

Реальність: Ароматизовані вироби — потужний маркетинговий інструмент залучення нових користувачів. Ягідні, фруктові, м’ятні та десертні смаки маскують гіркоту тютюну, створюючи ілюзію безпечного і приємного досвіду.  У результаті 81% молодих споживачів ТВЕНів обирають саме ароматизовані варіанти. Усвідомлюючи ризики, 65% дорослих українців підтримують заборону ароматизаторів у таких виробах — громадськість розуміє, що це гачок, а не вибір.

Заборона ароматизованих ТВЕН є зобовʼязанням України для вступу в ЄС відповідно до оновлень євроінтеграційної Директиви 2014/40/ЄС. Заборона ароматизованих сигарет вже ефективно діє в Україні.

Пастка №3: Красива пачка, яка продає залежність
Криється за маскою стильної, технологічної упаковки.

Реальність: Закон України «Про захист прав споживачів» гарантує кожному право на повну та достовірну інформацію про продукт. Натомість, на пачках тютюнових стіків відсутні графічне медичне попередження про наслідки їх вживання  та інформація про сервіс з надання допомоги у припиненні куріння. Упаковки ТВЕН виглядають так, ніби це цукерки, жуйки або солодкий снек — усе, тільки не шкідливий виріб.

Їх дизайн приваблює молодь і підлітків, формуючи позитивне емоційне ставлення до продукту ще до першої спроби.

Курці ТВЕНів на 20% рідше помічають попередження на пачках, ніж курці сигарет, де графічні попередження наявні та разом з текстовим повідомленням покривають 65% найбільших сторін пачки. У той час як комбіновані медичні попередження сприяють тому, що 2/3 курців задумуються про відмову від вживання тютюну, менше половини курців ТВЕН задумуються про відмову вживання тютюну від наявного текстового медичного попередження.

81% українців підтримує​​ впровадження графічного медичного попередження на пачках ТВЕН та пристроїв.

Пастка №4: Тютюнові вітрини — як рекламна платформа
Криється за маскою яскравого, сучасного, стильного і доступного продукту.

Реальність: Попри заборону реклами, яскраві вітрини із ТВЕНами біля кас, трендово оформлені точки продажу — це фактична реклама, яка формує імпульсивне бажання придбати.

За результатами опитування — 75% молоді віком 18-29 років наражаються на рекламу ТВЕН та пристроїв до них, зокрема більше половини опитаних спостерігали рекламну інформацію, що допомагає просувати ТВЕН, у точках роздрібної торгівлі. Хоча дизайн тютюнових вітрин і далі привертає увагу, важливо, що більшість  українців (70%) підтримують повну заборону такої вітринної викладки.

Пастка №5: Оманлива, маніпулятивна реклама

Криється за маскою свободи, успіху, трендовості 

Реальність: Попри заборону будь-якої реклами, індустрія систематично порушує її та просуває продукцію через соціальні мережі, банери, відео в Інтернеті,  статті у ЗМІ, спонсорування музичних та спортивних заходів, блогерів, які нативно згадують бренд у своєму контенті, або споживають сигарети для нагрівання під час онлайн-трансляцій, подкастів тощо. Багато ініціатив позиціонуються як соціальна підтримка, але фактично слугують платформами для непрямої реклами та зміцнення лояльності до тютюнових брендів.Пастка №6: Тютюнові “Благодійники”

Криється за маскою допомоги Україні.

Реальність: Тютюнові компанії використовують “благодійність”, щоб створити образ соціально відповідального бізнесу. Допомога армії, проєкти для молоді, екологічні ініціативи — це ефективна стратегія пом’якшення репутаційних ризиків, яка підриває суспільну настороженість.

Також нагадаємо, що Philip Morris International та Japan Tobacco International є найбільшим платником податків в бюджет росії з усіх іноземних компаній та визнані міжнародними спонсорами війни проти України.

Законопроєкт №12091: важливий крок для захисту молоді

Наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №12091, який відповідає міжнародним зобов’язанням України в рамках Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та імплементує положення Директиви 2014/40/ЄС. Документ передбачає:

  • запровадження обов’язкових попереджень на пачках ТВЕН;
  • заборону смакових добавок;
  • заборону видимого розміщення тютюнових виробів у вітринах;
  • посилення контролю за онлайн-просуванням.

Цей законопроєкт — не просто регуляція. Це інвестиція в здоровʼя наступних поколінь, збереження людського капіталу та крок до реального вирішення демографічної кризи.

Поділитися:
Знайти