Як захиститися від холери: симптоми та профілактика

Холера — це гостра діарейна інфекція, яка виникає при вживанні харчових продуктів або води, заражених бактерією Vibrio cholerae штамів О1 або О139. Збудник передається фекально-оральним шляхом від людини до людини, частіше при вживанні забрудненої води, овочів, фруктів, при купанні, а також через їжу та при побутових контактах. Без належного лікування може призвести до смерті.

Інкубаційний період триває від кількох годин до 5 днів. Хвороба починається гостро і призводить до різкого зневоднення організму.

Джерелом збудника інфекції є людина – хворий або  вібріоносій.

 

Холерний вібріон  зберігає життєздатність у воді протягом тривалого часу, у харчових продуктах при кімнатній температурі протягом 2-5 днів, на поверхні плодів  та овочів при сонячному  освітленні до  8 годин, при низьких температурах та у морській воді — до 2 тижнів і більше, у кишківнику окремих річкових та морських тварин — декілька місяців. Під час кип’ятіння холерний вібріон гине протягом 1 хвилини. Він є малостійким до висушування, до прямого сонячного опромінення,  надзвичайно чутливий до дії звичайних дезінфекційних засобів.

Холера – це хвороба, пов’язана з бідністю. Від неї страждають люди, що  не мають  доступу до безпечної чистої  води та елементарних санітарних умов.

Конфлікти, незапланована урбанізація та зміна клімату підвищують ризик захворювання на холеру.

У більшості інфікованих симптоми або відсутні, або перебігають у легкій формі.  Хвороба успішно лікується за допомогою оральних регідратаційних розчинів.

Тяжкі випадки вимагають швидкого лікування з використанням внутрішньовенних вливань та антибіотиків.

Безпечне водопостачання та дотримання базових норм санітарії та гігієни мають найважливіше значення для попередження та боротьби з поширенням холери та інших хвороб, що передаються через воду.

Існують декілька  оральних вакцин проти холери, які  слід поєднувати з заходами щодо покращення водопостачання та санітарії для профілактики в регіонах, де є високий  ризик поширення холери.

У 2017 р. було прийнято глобальну стратегію боротьби з холерою «Ліквідація холери: дорожня карта до 2030 р.», яка покликана забезпечити скорочення смертності від холери на 90%.

В Україні випадки холери були зареєстровані в 1998, 1999, 2007, 2011 роках. У 1998 році – у Донецькій області  – 2 випадки,  в Криму  – 1 випадок, у 1999 році – у Дніпропетровській області –  2, у Донецькій – 4,  у Запорізькій – 3 випадки  та в Одеській області  -1 випадок. У 2007 році зареєстровано у м. Суми -1 випадок  та у 2011 році у Донецькій області  – 33 випадки холери. В інші роки випадки холери не реєструвалися аж до 2018 року. У 2018 році зареєстровано 1 випадок холери в м.Бердянськ, у 2023 році зареєстровано 1 випадок в Запорізькій області.

У ХІХ столітті холера поширилася по всьому світу зі свого первинного резервуара – дельти річки Ганг в Індії. Відтоді  відбулося шість пандемій, які стали причиною смерті  мільйонів людей на всіх континентах. Сьома поточна  пандемія почалася у 1961 році  у Південній Азії,  у 1971 році  поширилася на Африку, а у 1991 році   на Америку. В сучасному світі  холера є ендемічною хворобою для  багатьох країн.

Розрізняють ендемічне та епідемічне поширення холери.  Ендемічний по холері регіон – це район, у якому підтверджені випадки холери виявлялися протягом трьох останніх років та мають  епідеміологічне підтвердження про  місцеву передачу хвороби  – тобто випадки не є завізними. Епідемія холери може відбуватися як в ендемічних країнах, так і в країнах, де випадки холери не мають регулярного характеру.

За оцінками дослідників, у світі щорічно відбувається від 1,3 до 4,0 мільйонів випадків захворювання на холеру та 21 –143 тисячі випадків смерті від холери.