Павуки: про увагу та повагу

О, Боже, який величезний! Найчастіше такі пристрасні вигуки чують одні з найменших членів наших родин — павуки. Ці дивовижні тварини, яких у світі налічується понад 48 тисяч видів, є одними з найпоширеніших хижаків планети, здатні пристосовуватись до різних середовищ існування та відіграють надзвичайно важливу роль у збереженні біорізноманіття, знищуючи силу-силенну шкідливих комах, зокрема й тих, які здатні передавати людині збудників небезпечних інфекційних хвороб.

Насправді павуки трішки схожі на людей, окрім подібності наших колінних суглобів та збіжності набору хімічних речовин у доволі розвиненому мозку, від дофаміну до адреналіну, ці членистоногі здатні на складні інтелектуальні дії та ухвалення непростих рішень. Чого лише варте мистецтво якісної спокуси, яким самці деяких видів павуків повинні досконало володіти, аби завоювати увагу самички — від старанних танців, до подарунків, які вони вміло підносять, щоб отримати любов та не втратити життя.

Нерідко павуки викликають у людей страхи через їх зловісний образ, навіяний фільмами, іграми, страшними розповідями, чи бридливість або ж банальну необізнаність про реальну шкоду та загрозу цих членистоногих при зустрічі з ними, значним є і вплив публікацій у різноманітних ЗМІ про появу й отруйність павуків.

В Україні водиться понад однієї тисячі видів цих членистоногих, і хоча деякі з них інколи додають у раціон рослинну їжу, всі вони дійсно містять отруту, яка життєво необхідна цим тваринам для знерухомлення здобичі та перетравлення її вмісту, однак для людини вона жодного ризику не становить. Єдиним павуком, котрий здатен завдати серйозної шкоди здоров’ю людини, є каракурт, проте на Рівненщині зустрітись з ним неможливо, адже проживає цей вид в Одеській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Донецькій областях.

Однак й наш регіон багатий на цікаві різновиди цих тварин, серед них є доволі прикметні, як от південноруський тарантул, павук-землекоп, жовтосумий павук, хрестовики, до яких відноситься й аргіопа, котрі проживають у природних біотопах, а людська оселя їм зовсім нецікава, бо вони мають купу справ зі знищення шкідників саду та городу.

Є види суто синантропні — стеатоди, тегенарії, павуки-косарі, павуки-плюваки, вони мешкають поруч з людиною та вважають наші володіння й своїми, тут вони тихенько працюють у ваннах, туалетах чи підвалах, де завжди готові злапати  комах, що здатні нам дошкуляти. Людині на очі павуки воліють не втрапляти, а при зустрічах намагаються прудко втікати, на подорожі частіше зважуються молоді самці у пошуках пари, несподівано можна їх визначити у темних закутках, або ж необачно забутих на певний час речах, які павучки тут же вважатимуть своїми і облаштовуватимуть там домівки.

Лякатися всіх цих павуків не варто, для людини вони абсолютно безпечні, адже ніхто з них не розглядає нас як їжу і мало яка особина здатна прокусити людську шкіру. Однак, якщо ж все таки спробувати схопити тварину і щосили її притискати, або настирливо тицяти пальцями у будь-яку частину її тіла, можна отримати відповідь, яка зазвичай проявляється місцевою алергічною реакцією. Якщо ж така прикрість сталась, уражене місце потрібно промити мильним розчином, обробити антисептиком, після консультації з лікарем можна прийняти антигістамінний препарат та не брати до рук більше тих павуків.