Хто смугасті крила має і картоплю наминає?
21 березня 2025Кобза, Віра, Мавка, Горлиця, Симфонія, Явір, Слов’янка, Солоха, а ще Тайфун, Ніколя, Ванесса, Вінстон, Цезар… Правда, гарно звучать назви різновидів королеви сільських городів та дачних ділянок — картоплі, котра зустрічається на столі кожного українця мало не щодня. Однак, кожному господареві, щоб мати хороший врожай та отримувати високоякісний продукт, щороку потрібно перемагати в конкурентній боротьбі з активними та голодними шкідниками, які теж зазіхають на барабольку.
Потенційно пошкоджувати картоплю можуть майже 60 видів комах, котрі полюбляють ласувати поживним продуктом у дорослій та личинковій стадіях. Одним з найзагрозливіших шкідників, який спроможний привести до суттєвого зниження врожаю картоплі, справедливо вважається колорадський жук, рідним краєм якого є Мексика, а назву свою він отримав після того, як у 1859 році вщент винищив картопляні поля у штаті Колорадо. У 19 столітті разом із вантажем колорадський жук щонайменше двічі намагався потрапити у Європу, однак цього нелегального мігранта щоразу виявляли та успішно знищували. Завоювати Старий континент йому вдалось під час Першої світової війни, коли увагою до шкідників не було змоги перейматись і разом з постачею картоплі у Францію завезли й колорадських жуків. А до Другої світової війни ці комахи заполонили всю Європу, їх появу пов’язували з діяльністю секретних лабораторій та підступними ворожими планами.
В Україні появу колорадських жуків вперше, в Яворівському районі Львівщини, 26 липня 1951 року зареєструвало Головне управління прикордонних військ МДБ, тодішньої радянської спецслужби, та запідозрило у їх поширенні вгадайте кого? Вірно — українських націоналістів. Незважаючи на величезні зусилля всіх начальників карантинних інспекцій на чолі з чекістами та міліціонерами УРСР страхітливі для них смугастики жваво розповзлися неозорими ланами країни Рад, вистояли у боротьбі, пережили крах радянського ладу й надалі створюють чималий клопіт нашим аграріям.
Від інших комах колорадського жука вирізняє прекрасний апетит, неймовірна живучість та надзвичайно швидка адаптація до пестицидів. А ще цей жучок любить поспати: впродовж його життя він відпочиває у 6-ти діапаузах, тобто довготривалих періодах спокою, вміє прикидатися мертвим при небезпеці, що наближається і практично не має природних ворогів у наших геокліматичних широтах. Активність цих членистоногих починається за температури +13-15°С, життєвий цикл триває від 1 до 3 років, упродовж теплого періоду року самичка здатна відкласти до 1600 яєць й вивести 2-3 покоління молоді, залежно від теплового режиму місцевості.
Для ефективної боротьби з колорадськими жуками фахівці рекомендують перед посадкою обов’язково здійснювати обробку насіннєвих бульб протруйниками, по закінченню їх дії через 30-40 діб — 2-кратне оприскування інсектицидами: першу — проти дорослих жуків та личинок, другу — після бутонізації рослини. Препарати потрібно обирати з “Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених в Україні” та дотримуватись правил безпеки при їх застосуванні. Перспективним напрямом сьогодні вважається використання біологічних препаратів, котрі уражують нервову систему та кишківник комах і призводять до їх загибелі впродовж 1-2 діб, цей спосіб безпечний для здоров’я людей і довкілля, адже препарати не накопичуються у ґрунті.
Не зважаючи на ненависть, прокльони та відчайдушну боротьбу популяція колорадських жуків у нашій країні не зменшується, спонукаючи городників на корисну працю, пошук дієвих та безпечних засобів його знищення та задоволення від своїх зусиль.