Біполярний розлад: коли настрій живе своїм життям

Біполярний розлад – це не просто “поганий настрій”. Людина переживає різкі й незвичайні перепади настрою, активності та концентрації у двох типах епізодів: маніакальному та депресивному.

30 березня – Всесвітній день біполярного розладу. Цей день присвячений підвищенню обізнаності про це захворювання та заохоченню людей з біполярним розладом звертатися за допомогою.

Наголошуємо, що біполярний розлад може діагностувати тільки лікар. Він потребує допомоги фахівця, який допоможе встановити правильний діагноз та призначити відповідне лікування, завдяки якому пацієнт може жити повноцінним  життям.

За даними ВООЗ, депресія є другим найпоширенішим психічним порушенням у світі.

Депресія — це комплексний розлад, який не має однієї причини, а є проявом взаємодії біологічних, психологічних та соціальних чинників. Буває генетична схильність до депресії, яка, втім, зовсім не означає, що у людини обовʼязково буде цей розлад, але підвищує ризик за наявності супутніх стресових подій у житті.

Хвороба може проявлятися різними способами:

☛ поганий настрій та відчуття безнадії;

☛ занепокоєння чи дратівливість;

☛ проблеми з концентрацією уваги;

☛ втрату інтересу до занять, які колись були приємними;

☛ думки про смерть чи самогубство.

А також такими фізичними симптомами: відчуття втоми, порушення сну, відсутність апетиту та відсутність статевого потягу.

Лікування депресії включає медикаментозне лікування, психотерапію та зміну способу життя.

Спостерігайте за самопочуттям та не соромтеся звертатися до сімейного лікаря. Він допоможе вам відновити якість вашого життя.

У медзакладах, які мають договір зі НСЗУ, ви матимете можливість отримати безкоштовні послуги від  свого сімейного лікаря:

• клінічна оцінка стану дорослого та дитини (оцінка стану фізичного здоров’я та психічного статусу);
• направлення на лабораторні та інструментальні дослідження для діагностики та виключення психічних та неврологічних розладів, пов’язаних із фізичним здоров’ям;
• скерування до профільних фахівців, як-от лікаря-психіатра, лікаря-психолога, лікаря-психотерапевта або лікаря-невролога;
• складання плану ведення та лікування пацієнта;
• перша психологічна допомога;
• направлення пацієнта в інші медзаклади для спеціалізованої медичної допомоги;
• надання своєчасної невідкладної медичної допомоги при станах, що загрожують життю;
• психологічна підтримка, інформування та навчання технік самодопомоги близьких пацієнта;
• психосоціальні, а також фармакологічні та поведінкові втручання.

Важливо зазначити, що сімейний лікар не встановлює психіатричного діагнозу. Однак варто все одно звернутися до нього, якщо вам потрібна допомога. За потреби та за вашою згодою він може скерувати до вузького спеціаліста.